ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ АКВАФІТНЕСУ ТА ПІЛАТЕСУ В ПОЛІПШЕННІ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЖІНОК 50–60 РОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.24195/olympicus/2023-3.17Ключові слова:
жінки, підготовленість, пілатес, аквафітнес, інволютивні процеси.Анотація
Збереження та відновлення здоров’я 50–60 років є однією з актуальних проблем сучасності, яка не лише становить науково-практичний інтерес, але й сприяє розв’язанню економічних, соціальних і демографічних завдань суспільства. Жінки в цьому віці залишаються активними у професійній діяльності, часто мають незадовільний стан здоров’я, що зумовлено значними змінами фізіологічних функцій, нейроендокринною перебудовою та появою ознак вікових захворювань. Мета – визначити роль аквафітнесу та пілатесу у поліпшенні функціонального стану жінок 50–60 років. Методи дослідження. В роботі були застосовані методи теоретичного рівня дослідження: аналіз, порівняння, індукція, дедукція, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури. Результати. Сучасна фітнес індустрія пропонує безліч оздоровчих систем для осіб різного віку, проте методика занять фізичними вправами з жінками 50–60 років потребує особливого підходу, оскільки для жінок даного віку характерно суттєве зниження показників фізичних якостей, наявність соматичних захворювань та функціональних розладів систем організму. Однак у багатьох наукових дослідженнях не було приділено уваги розробленню та обґрунтуванню індивідуальних програм занять пілатесом різного цільового спрямування у поєднанні з аквафітнесом, в яких було би враховано параметри навантаження залежно від рівня фізичного стану та пріоритетних мотивів жінок 50–60 років. Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що для жінок 50–60 років характерно погіршення загального психофізичного стану та зниження рухових можливостей організму, переважно пов’язаних з фізичними якостями сили та гнучкості. Дані процеси зумовлені з одного боку, природними інволюційними змінами, а з іншого – негативними факторами зовнішнього середовища та недостатньою руховою активністю жінок даної вікової групи. Поєднання аквафітнесу та пілатесу володіє потужним оздоровчим ефектом для збереження здоров’я та підвищення фізичної підготовленості жінок 50–60 років.
Посилання
Бондарчук Н.Я., Чернов В.Д. Теоретичні засади використання диференційованого підходу у фізичному вихованні населення різних вікових категорій та його оздоровче значення. Науковий вісник Ужгородського 189 університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», 2017. Випуск 2 (41) 34. С. 34–37.
Боровик О. Диференційований підхід у процесі фізкультурноо-здоровчих занять у жінок з урахуванням спадкових чинників. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2013. № 2. С. 59–63.
Гакман А.В., Дудицкая С.П., Слобожанинов А.А. Оздоровчий вплив занять аквафітнесом на організм жінок зрілого віку. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2020. Випуск 7 (127). С. 33–37.
Говсієвич А.Г., Іванов І.В. Oсобливості фізичного та функціонального стану жінок першого зрілого віку у системі оздоровчого тренування. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2016. Вип. 5 (75) 16. C. 30–33.
Гоглювата Н.О. Оптимізація засобів аквафітнесу в кондиційному тренуванні жінок першого зрілого віку. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. Київ : Олімпійська література, 2003. № 1. С. 44–47.
Дорофєєва О.Є., Яримбаш К.С., Завацька Л.А. Вплив аквааеробіки на соматичне здоров’я жінок. Психолого-педагогічні основи гуманізації навчальновиховного процесу в школі та ВНЗ: збірник наукових праць. № 1 (19). Рівне : РВЦ МЕГУ ім. акад. С. Дем’янчука, 2018. С. 169–175.
Жук Г., Хабінець Т. Вплив занять аквафітнесом на фізичний стан жінок другого зрілого віку. Молода спортивна наука України. 2015. Т. 4. С. 31–34.
Загура Ф., Лесько О.М., Козіброда Л.В. Вплив занять за системою пілатеса на психоемоційні стани жінок першого періоду зрілого віку. Педагогіка, психологія та медико-біологічні основи фізичного виховання і спорту. 2010. № 8. С. 34–36.
Кашуба В., Гончарова Н., Ткачова А. Особливості тілобудови жінок першого зрілого віку, які займаються аквафітнесом. Спортивний вісник Придніпров’я. 2019. № 1. С. 97–104.
Пірогова К.І. Диференційований підхід до занять аквафітнесом з жінками першого періоду зрілого віку з різними типами статури. Молодь та олімпійський рух: Збірник тез доповідей XIIІ Міжнародної конференції молодих вчених, 16 травня 2020 року. Київ, 2020. С. 211–213.
Andrieieva O. Hakman A., Kashuba V., Vasylenko M., Patsaliuk K., Koshura A., Istyniuk I. Effects of physical activity on aging processes in elderly persons. Journal of Physical Education and Sport. 2020. 19. 1308–1314. DOI:10.7752/jpes.2019.s4190.
Bhawani Singh Jadoun. Review on relationship of somatotype variables with different motor fitness components of athletes. International Journal of Scientific & Engineering Research. 2018. 9(1), 1977–1984.
Drozdovska S., Andrieieva O., Yarmak O., Blagii O. Personalization of health-promoting fitness programs for young women based on genetic factors. Journal of Physical Education and Sport. 2020. 20 (1), статья 46, 331–337.
Hakman A., Andrieieva O., Bezverkhnia H., Moskalenko N., Tsybulska V., Osadchenko T., Savchuk S., Myrkovalchuk V., Filak Y. Dynamics of the physical fitness and circumference sizes of body parts as a motivation for self-improvement and self-control in students. Journal of Physical Education and Sport (JPES). 2020. Vol. 20 (1), Art 15. P. 116–122.
Pirogova K., Mikitchik O., Martynyuk O. The State of Somatic (Physical) Health of Women in the First Period of Maturity. Polish Journal of Science. 2020. № 27. Vol. 4. P. 31–33.
