ХАРАКТЕРИСТИКА ГОНІОМЕТРІЇ ТІЛА ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ ІЗ РІЗНИМИ ТИПАМИ ТІЛОБУДОВИ

Анотація

В епоху кардинальних соціальних змін і трансформації здоров'я жінок є стратегічним ресурсом українського суспільства. Просторову організацію тіла слід визначити як зовнішню форму прояву морфологічної та функціональної єдності організації тіла людини. Гоніометричні показники тіла слугують базисом для оцінювання цілеспрямованості педагогічних впливів під час організації процесу оздоровчого фітнесу залучених до дослідження жінок 23–26 років із різним соматотипом. Мета дослідження – визначити особливості гоніометрії тіла жінок 23–26 років із різним соматотипом. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, антропометрія, педагогічний експеримент, фотознімання й аналіз біoгеoметричного профілю постави жінок, методи математичної статистики. Результати дослідження. За результатами дослідження встановлено, що 26,7% досліджуваних мали астенічний тип тілобудови, 28,9% – пікнічний і 44,4% – нормостенічний тип. У ході дослідження вивчено особливості просторової організації тіла жінок 23–26 років із різним соматотипом, зокрема визначено кутові характеристики тіла, що у жінок з астенічним типом тілобудови кут α1 (між вертикальною лінією та лінією, яка сполучає остистий відросток хребця СVII і центр мас (ЦМ) голови) є дещо меншим порівняно з досліджуваними з іншими типами тілобудови, і, навіть за середнім значенням, він є меншим за межі норми (від 30,26° до 31,5°), що вказує на менший нахил голови вперед. Середнє значення кута α2 (між горизонтальною лінією та лінією, яка з'єднує найвищу точку лобової кістки і виступ підборіддя) знаходяться в межах норми (від 89° до 90,2°) і воно також є найменшим порівняно з середніми значеннями в інших типологічних групах. Проте середнє значення кута α3 саме в них є найбільшим, що суттєво, оскільки цей кут в них виходить за верхні границі норми (від 1,5°до 2,6°). Жінки з нормостенічним та пікнічним типами тілобудови мають подібні середні значення за кутами α1 та α2, які знаходяться у межах нормативних значень. Однак, кут α3 (між вертикальною лінією та лінією, яка сполучає остисті відростки хребців СVII і LV) у жінок пікнічного типу тілобудови трохи менший, що може вказувати на більш правильну поставу цих жінок. Для того, щоб точніше уявити які відмінності у поставі були у жінок з різними типами тілобудови, звернемося до докладного аналізу індивідуальних даних, представивши можливі відхилення від норми у відсотках. Характеризуючи гоніометрію тіла досліджуваного контингенту жінок 23–26 років, перш за все зазначимо відсутність суттєвих відмінностей у ній в осіб з різними типами тілобудови. Більшість з них, незалежно від тілобудови, мали нормальне положення голови та шиї (за кутом α1 – 75,6% всіх обстежених жінок, за кутом α2 – 91,1%), а кут нахилу тулуба був у всіх більшим за норму.