ВИВЧЕННЯ МОТИВАЦІЇ ЧОЛОВІКІВ ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ ДО ЗАНЯТЬ ОЗДОРОВЧИМ ФІТНЕСОМ
DOI:
https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-3.6Ключові слова:
зрілий вік, чоловіки, мотивація, фітнес-самооцінка, фітнес-програмиАнотація
Актуальність проблеми. Соціально-економічні трансформації в суспільстві на хронологічному зрізі останнього двадцятиріччя змінили бачення місця та ролі людини в структурі останнього, її мотиви й ціннісні орієнтації в системі соціальних зв’язків. Відтак на тлі виразної обмеженості значного сегмента суспільства в рухах через техногенні умови свого існування набула особливої гостроти, до вимірів тригера, неусвідомлення цінності здоров’я та доцільності дотримання здорового способу життя. Мета дослідження – визначити особливості мотивації чоловіків 26–31 років до занять оздоровчим фітнесом. Методи дослідження: аналіз й узагальнення фахової наукової літератури, соціологічні методи, методи математичної статистики. Результати дослідження. Учасники дослідження у віці 26–28 років демонстрували більш стабільну і високу мотивацію до фітнесу, менше відчували перешкод та негативних емоцій під час тренувань порівняно з чоловіками у віці 29–31 років, які частіше відчували втому, потребували зусиль для тренувань і шукали компанію для підтримки своєї мотивації. Такий висновок підтверджується також шляхом зіставлення загального показника фітнес-мотивації, який у всіх досліджуваних 26–28 років відповідав середньому рівню, в той час як всі особи у віці 29–31 року мали занижений рівень мотивації до занять оздоровчим фітнесом. У структурі мотивів чоловіків 26–28 років домінували досягнення особистих результатів та самовдосконалення, тоді як старші більше акцентували увагу на здоров'ї, поліпшенні самопочуття та професійній діяльності. Виходячи з таких даних для підтримки мотивації у чоловіків 26–28 років варто розробляти тренувальні програми, які включають елементи змагання та індивідуальних досягнень. Для чоловіків 29–31 років краще включати соціальні аспекти у тренування, такі як групові заняття, а також зважати на їхні потреби у підтриманні здоров'я та зниженні стресу. Крім того, врахування індивідуальних мотивів та самооцінки учасників при розробці фітнес-програм може сприяти досягненню кращих результатів та підвищенню задоволеності від занять. Аналіз фітнес-самооцінки, мотивації та структури мотивації чоловіків 26–31 років вказує на необхідність диференційованого підходу до тренувальних програм, що враховує вікові особливості та мотиваційні чинники для забезпечення ефективних та задовільних занять оздоровчим фітнесом.
Посилання
Григус І., Долішній М. Соціально-педагогічний профіль та мотивація чоловіків 26–31 років до занять оздоровчим фітнесом. Фізична культура, спорт та здоров'я нації. 2024. № 17(36). С. 40–53. https://www.doi.org/10.31652/2071-5285-2024-17(36). С. 40–53.
Ватаманюк С. Особливості просторової організації тіла чоловіків першого періоду зрілого віку, які займаються оздоровчим фітнесом. Спортивний вісник Придніпров’я. 2021. № 2. С. 18–24. https://www.doi.org/10.32540/2071-1476-2021-2-018.
Ватаманюк С.В., Хабінець Т.О., Довгаль В.І., Кедрич Г.В., Сиротюк С.М. Характеристика фізичного розвитку та фізичної підготовленості чоловіків 26–35 років із різними типами постави, які займаються оздоровчим фітнесом. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини. 2021. № (9). С. 29–36. https://www.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.4
Кашуба В.О., Лопацький С.В. Теоретико-практичні аспекти моніторингу просторової організації тіла людини. Івано-Франківськ: Видавець Кушнир Г. М.; 2018. 232 с.
Кашуба В., Ватаманюк С., Хабінець Т. Оцінка стану постави чоловіків першого періоду зрілого віку, що займаються оздоровчим фітнесом. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. № 38. 1. 2022. С. 22–34. https://doi.org/10.15330/fcult.1.59-68.
Кашуба В., Григус І., Руденко Ю. Стан просторової організації тіла осіб зрілого віку: виклик сьогодення. Influence of physical culture and sports on the formation of an individual healthy lifestyle: scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing. 2023. Р. 56–68. https://doi.org/30525/978-9934-26-280-7-3.
Корекція тілобудови людини в процесі занять фізичними вправами: теоретичні та практичні аспекти [Текст] : кол. моногр. / за наук. ред. А. І. Альошиної, І. П. Випасняка, В. О. Кашуби. Луцьк : Вежа-Друк, 2022. 536 с.
Руденко Ю., Литвиненко Ю., Хабінець Т., Домашенко Н., Ватаманюк С., Соботюк С. Рівень здоров’язбережувальних знань чоловіків зрілого віку, що займаються оздоровчим фітнесом. Вісник Прикарпат. ун-ту. Серія: Фізична культура. 2019. № 34. С. 33–39. https://www.doi.org/10.15330/fcult.34.33-39.
Hakman A., Andrieieva O., Kashuba V., Nakonechnyi I., Cherednichenko S., Khrypko I., Tomilina Yu., Filak F. Characteristics of Biogeometric Profile of Posture and Quality of Life of Students During the Process of Physical Education. Journal of Physical Education and Sport. 2020. № 20.(1), pp. 79–85. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.01010.
Kashuba V., Rudenko Y., Khabynets T., Nosova N. Use of correctional technologies in the process of health-recreational fitness training by men with impaired biogeometric profile of posture. Pedagogy and Psychology of Sport. 2020. № 6(4). с. 45–55. elSSN 2450-6605. http://dx.doi.org/10.12775/PPS.2020.06.04.005.
Kashuba V., Stepanenko O., Byshevets N., Kharchuk O., Savliuk S., Bukhovets B., Grygus I., Napierała M., Skaliy T., Hagner-Derengowska M., Zukow W. Formation of Human Movement and Sports Skills in Processing Sports-pedagogical and Biomedical Data in Masters of Sports. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 2020. № 8(5), p. 249–257. https://doi.org/10.13189/saj.2020.080513.
Kashuba V., Khmelnitska I., Andrieieva O., et al. Biogeometric Profile of the Posture as a Factor of Men’s Functional Assessment of Movements in the Early Middle Age. Sport Mont. 2021. №19(2), p. 35–39.
