ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ КОНТРОЛЮ ТА УПРАВЛІННЯ В ЄДИНОБОРСТВАХ (НА МАТЕРІАЛІ РУКОПАШНОГО БОЮ)

Анотація

У статті розкрито теоретико-методичні засади контролю та управління процесом спортивної підготовки спортсменів в єдиноборствах. Мільйони людей у світі займаються різними видами двобоїв. Унаслідок цього в спортивних єдиноборствах постійно зростає рівень конкуренції, що у свою чергу висуває підвищені вимоги до тренерів та спортсменів, змушуючи їх здійснювати постійний пошук більш ефективних форм, засобів та методів спортивної підготовки. Загальний напрям удосконалення навчально-тренувального процесу типовий для багатьох видів спорту та пов’язаний з постійним удосконаленням методології управління на основі оптимізації засобів та методів комплексного контролю шляхом використання специфічних тестових процедур і реєстрованих показників в умовах, максимально наближених до змагальних. Але сучасні єдиноборства висувають свої специфічні вимоги до ряду систем організму, що забезпечують високу працездатність і ефективність поведінки спортсменів-єдиноборців у складних умовах тренувальної та змагальної діяльності. У зв’язку з вищевикладеним актуальними є систематизація наукових знань про теоретико-методичні засади контролю та управління спортивною діяльністю в єдиноборствах як інтегрального складника тренувального та змагального процесів. Мета дослідження – на підставі теоретичного аналізу та власних експериментальних досліджень сформувати теоретико-методичні засади контролю та управління в єдиноборствах (на прикладі рукопашного бою) для оптимізації управління спортивною підготовкою. У роботі використано теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, загальнонаукові методи дослідження, системний, структурно-функціональний, процесний, порівняльний та ситуаційний підходи. Сформовано теоретико-методичні засади контролю та управління в єдиноборствах (на прикладі рукопашного бою) для оптимізації управління спортивною підготовкою. Різноманітність та особливість спортивної діяльності єдиноборств і рукопашного бою, зокрема, створює певні труднощі під час розроблення системи управління техніко-тактичної підготовленості спортсменів. Для побудови ефективного тренувального процесу тренеру необхідна повна інформація про стан спортсмена, особливо в найбільш екстремальних режимах, тому наявність лише відомостей про кількісні та якісні показники тренувальної або змагальної діяльності за умови відсутності інформації про реакцію організму спортсмена на навантаження буде призводити до розриву одного зі шляхів зворотного зв’язку і, як наслідок, зниження ефективності системи управління. З метою оптимізації системи управління тренувальної та змагальної діяльності відповідно до сучасних тенденцій розвитку єдиноборств необхідне подальше вдосконалення системи контролю та управління різних складників підготовки спортсменів, залежно від факторів, що впливають на успішність змагальної діяльності на різних етапах багаторічного спортивного вдосконалення.