СУЧАСНА ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Анотація

Теорія і практика фізичної культури та спорту підтверджують історичну місію управління в процесі сталого розвитку сфери фізичної культури і спорту. Системний аналіз проблем управління цією сферою свідчить про потребу екосоціальної гармонії системи. Сучасними викликами суспільства є поляризація та нестабільність, подолання яких має орієнтуватися на сучасну парадигму управління. Мета дослідження – обґрунтувати сучасну парадигму управління сферою фізичної культури і спорту в умовах викликів, проблем та перспектив. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури, методи реконструкції, апперцепції, системно-функціональні та концептуальні, абстрагування, аналіз та синтез. Для становлення нової парадигми управління сферою фізичної культури і спорту є оптимальні наукові передумови: системне вивчення сучасного стану умов для активних занять фізичною культурою і спортом для кожної людини відповідно до її потреб, інтересів та здібностей; розроблення інноваційних підходів оптимізації управління; ефективне виявлення та використання людського потенціалу (фахівці, спортсмени, здорова нація); аналіз концепції моніторингу управління сферою фізичної культури і спорту та технологій, підвищення ефективності роботи фізкультурно-спортивних організацій. Сталий розвиток сфери фізичної культури і спорту має сприяти гармонійному розвитку суспільства на засадах самоуправління та саморозвитку – окремої фізкультурно-спортивної організації, системи загалом, а також особистості. Нова практика розвитку особистості відбувається через місцеві співтовариства завдяки особистій ініціативі, доступу до сучасних знань та задоволенню людських потреб. Такий підхід здатен реалізуватися в умовах децентралізації управління з використанням сучасних інформаційних технологій, використанням місцевих ресурсів. Стратегія регіонального управління сферою фізичної культури і спорту базується на соціально-економічному наповненні органів місцевого самоуправління з урахуванням наявних матеріально-технічних, фінансових, інформаційних, організаційних та людських ресурсів, а також на використанні інформаційно-аналітичних систем, комплексних цільових програм, сучасних норм права завдяки прискореному формуванню інноваційної управлінської культури на всіх рівнях. Сучасна парадигма управління сферою фізичної культури і спорту ґрунтується на науково-методологічних засадах у розрізі соціального й економічного аспектів, як-от: функціональне призначення; ресурсне забезпечення; інноваційність менеджменту; адаптація до мінливого впливу зовнішнього середовища; рівнева ієрархічність; системність упровадження діяльності фізкультурно-спортивних організацій; якісна результативність; стратегічна спрямованість; синергетичний ефект.