СУЧАСНИЙ СТАН СФЕРИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті наголошено, що стан, найважливіші проблеми та перспективи розвитку сфери фізичної культури і спорту визначаються зовнішніми та внутрішніми чинниками, які прямо чи опосередковано впливають на конкретні кількісні та якісні показники її функціонування. Сучасна ринкова соціально-економічна система України сприяє формуванню та становленню головних компонентів ринку фізкультурно-спортивних послуг. Однією із засад державної політики у сфері фізичної культурі і спорту є забезпечення умов для підтримки напрямів фізичної культури та спорту. Формування та реалізацію державної політики у сфері забезпечує перелік показників стану розвитку фізичної культури та спорту, а саме показники рівня: фізичного здоров’я різних груп населення; залучення громадян до занять масовим спортом; залучення осіб з інвалідністю до занять фізкультурно-спортивною реабілітацією; залучення дітей і молоді, зокрема й дітей і молоді з інвалідністю, до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах; досягнень спортсменів України на міжнародних спортивних змаганнях, передусім Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх, Глобальних іграх спортсменів із порушенням інтелекту, Усесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту; забезпеченості кадрами сфери фізичної культури та спорту; фінансового та матеріально-технічного забезпечення сфери фізичної культури та спорту; створення умов для доступу осіб з інвалідністю до спортивних споруд. Означені показники враховуються для моніторингу стану розвитку фізичної культури та спорту та для розроблення програм її розвитку як на державному, так і на регіональному рівні. Систематичний аналіз стану сфери фізичної культури та спорту сприяє оптимізації обраних параметрів і показників із застосуванням соціально-економічного механізму розвитку фізкультурно-спортивних послуг, ефективності управління фізкультурно-спортивним рухом, що підтверджує актуальність даного дослідження. Матеріали та методи. Під час виконання дослідження використовувалися такі методи: аналіз наукової літератури та документальних джерел, інформаційних ресурсів мережі «Інтернет», статистичних даних; передового вітчизняного досвіду; поєднання логічного й історичного аналізу; системний аналіз; методи математичної статистики. Аналізу підлягали основні показники функціонування та розвитку сфери фізичної культури та спорту за останні 3 роки. Результати. Охарактеризовано діючу в Україні систему звітності щодо основних показників фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності суб’єктів за формою звітності № 2-ФК (річна). Авторами наголошено відсутність дієвої системи контролю за діяльністю приватних фізкультурно-спортивних організацій, а також представників громадського сектору, що впливає на об’єктивність інформації. Система збалансованих показників, що дозволяють оцінювати як рівень розвитку системи загалом, так і ступінь досягнення окремих поставлених цілей, повинна формуватися залежно від стратегічних цілей соціальної політики країни, регіону, територіальної громади, розглядатися за критеріями соціально-економічної ефективності, споживчої ефективності, внутрішнього механізму функціонування, а також інфраструктури. У сфері фізичної культури та спорту інтегральний показник повинен відображати ступінь її впливу на досягнення загальних глобальних соціально-економічних цілей із соціально-економічний ефектом. Натепер система функціонування сфери фізичної культури та спорту може бути представлена в показниках, які характеризують кількісні зміни в розвитку власне фізичної культури та спорту (кількість людей, які займаються, спортивних споруд, обсяг і структура фінансування тощо). Показники другої групи характеризують ступінь впливу сфери фізичної культури і спорту на досягнення соціально-економічних цілей, що стоять перед суспільством. Висновки. Розвиток сфери фізичної культури і спорту можливий за умови позиціонування її як великої, складної, динамічної, імовірнісної та самоорганізованої системи, в управлінні якою застосовуються принципи системності, цілісності, комплексності й ієрархічності, синергетичності й емерджентності, структурованості, збалансованості централізованого та децентралізованого управління. Ефективна система державного управління фізичною культурою та спортом передбачає чіткий розподіл зон відповідальності різних її суб’єктів за окремими компонентами системи, за досягненнями оперативних і стратегічних цілей її функціонування. Важливою умовою реалізації даного принципу є наявність зручної, з управлінського погляду, кількісної інформації з використанням новітніх ІТ-технологій і переходом на цифрову взаємодію. Для цілей підвищення ефективності системи управління фізичної культурою і спортом з використанням принципів системи збалансованих показників необхідно оптимізувати організаційно-управлінську модель фізкультурно-спортивних організацій незалежно від форм власності й уніфіковану систему звітності про їхню діяльність.