АНАЛІЗ ВПЛИВУ ВІКОВИХ ЗМІН НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЕРЦЕВО- СУДИННОЇ ТА ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМ ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНОГО РІВНЯ
DOI:
https://doi.org/10.24195/olympicus/2023-3.19Ключові слова:
військовослужбовці, функціональний стан, варіабельність серцевого ритму, вікові зміни.Анотація
У даному науковому дослідженні було проведено порівнювальний аналіз функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем у двох вікових груп офіцерів оперативного рівня. Метою наукової роботи було провести аналіз впливу вікових змін на параметри функціонування кардіореспіраторної системи у військовослужбовців. Учасниками дослідження стали 2 групи офіцерів оперативного рівня різного вікового періоду: до 1-ї групи увійшли 99 осіб першого періоду зрілого віку (середній вік 32,0 ± 2,4 роки), до2-ї групи увійшли 102 особи другого періоду зрілого віку (середній вік 40,6 ± 3,1 рік). Матеріали і методи. Науковою роботою було передбачено використання фізіологічних методів дослідження, функціональних проб та оцінку варіабельності серцевого ритму. Для обробки отриманих результатів застосовувалися методи математичної статистики, включаючи описову статистику та критерії значимості, що дозволило зробити об’єктивні висновки та отримати достовірні результати. Результати дослідження. Аналіз показників артеріального тиску виявив статистично значущі відмінності між двома віковими групами офіцерів оперативного рівня (p < 0,001 та p < 0,01). У відношенні до частоти серцевих скорочень у стані відносного спокою, статистично значущих відмінностей між двома групами офіцерів не виявлено (p > 0,05). За результатами порівнювального аналізу було встановлено, що офіцери обох вікових груп мають схожу реакцію на умови гіпоксії (p > 0,05), офіцери демонструють подібні показники в дихальних пробах (проба Штанге та проба Генче), але мають достовірну різницю (p < 0,05) у показниках життєвої ємності легень. Результати дослідження вказують на статистично значущу різницю (p < 0,001 та p < 0,05) у показниках варіабельності серцевого ритму між офіцерами двох вікових груп. Висновки. Отримані результати підкреслюють важливість розуміння та урахування вікових особливостей для обґрунтування та розробки програм професійно-прикладної фізичної підготовки офіцерів оперативного рівня.
Посилання
Гостєєва Т.В. Особливості адаптаційного потенціалу професійного резерву ОВС. Вісник Національного університету оборони України. 2013. № 5(36). С. 195–200.
Кузьминчук А.П., Градусов В.О. Визначення та оцінка фізичної працездатності студентів-баскетболістів. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2016. Том 2, Випуск 52. С. 61–64. DOI: 10.15391/snsv.2016-2.010.
Лисенко О., Федорчук С. Реакція кардіореспіраторної системи за умов фізичних навантажень різного характеру в залежності від фізіологічної реактивності і стомлення. Спортивна наука та здоров’я людини. 2019; № 2: С. 27–32.
Михайлюк Є.Л. Функціональні проби в спортивній медицині : метод. рекомендації. Київ, 2005. 38 с.
Неханевич О.Б. Ознаки дезадаптації серцево-судинної системи до фізичних навантажень за даними варіабельності серцевого ритму. Вісник проблем біології і медицини. 2014. Вип. 1(106). С. 317–320.
Петрачков О., Ярмак О. Аналіз показників кардіореспіраторної системи офіцерів оперативного рівня Збройних Сил України. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. Зб. наук. пр. 2023. № 15(34). С. 449–458.
Петрачков О, Ярмак О. Аналіз стану варіабельності серцевого ритму офіцерів оперативного рівня Збройних Сил України. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2023. № 28(1). С. 45–51. URL: https://doi.org/10.32626/2309-8082.2023-28(1).45-51.
Петрачков О.В. Вплив факторів на ефективність процесу бойової підготовки військовослужбовців Сухопутних військ. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2013. № 192(2). С. 66–72.
Петрачков О.В. Фізична підготовка як фактор прискореної адаптації військовослужбовців до бойової діяльності в умовах жаркого клімату. Вісник Національного університету оборони України. 2014. № 6(43). С. 135–138.
Шиць А.М., Березовський В.А., Мостовий С.Є. Варіабельність серцевого ритму в оцінці стану серцево-судинної системи у військовослужбовців Збройних Сил України із зони проведення антитерористичної операції з супутнім посттравматичний стресовим розладом. Сучасні аспекти військової медицини. 2016. № 23. С. 232–244.
Clemente-Suarez VJ, Palomera PR, Robles-Pérez JJ. Psychophysiological response to acutehigh- stress combat situations in professional soldiers. Stress Health. 2018. № 34(2). С. 247–252. DOI: 10.1002/smi.2778.
Corrigan SL, Roberts S, Warmington S, Drain J, Main LC. Monitoring stress and allostatic load in first responders and tactical operators using heart rate variability: a systematic review. BMC Public Health. 2021. № 18–21(1). С. 1701. DOI: 10.1186/s12889-021-11595-x.
Da Silva VP, de Oliveira NA, Silveira H, et al. Heart rate variability indexes as a marker of chronic adaptation in athletes: a systematic review. Annals of Noninvasive Electrocardiology. 2015. № 20(2). С. 108–118.
Garcia-Tabar I, Llodio I, Sánchez-Medina L, et al. Heart rate-based prediction of fixed blood lactate thresholds in professional team-sport players. Journal of Strength & Conditioning Research. 2015. № 29(10). С. 2794–2801.
Lehrer PM, Vaschillo E, Vaschillo B, Lu SE, Scardella A, Siddique M, Habib RH. Biofeedback treatment for asthma. Chest. 2004. № 126(2). С. 352–361.
Letnes JM, Nes BM, Wisløff U. Age-related decline in peak oxygen uptake: Crosssectional vs. longitudinal findings. A review. Int J Cardiol Cardiovasc Risk Prev. 2023 Jan 13 № 16. С. 200171. DOI: 10.1016/j.ijcrp.2023.200171.
Martins LCX. The hypertension, physical activity and other associated factors in military personnel: A cross-sectional study. Baltic Journal of Health and Physical Activity. 2018. № 10(4). С. 162–174. DOI: 10.29359/BJHPA.10.4.15.
Milani M, Milani JGPO, Cipriano GFB, de Castro I, Cipriano Junior G. Reference Standards for Cardiorespiratory Fitness in Brazil: A pooled analysis and overview of heterogeneity in national and international studies. J CardiopulmRehabil Prev. 2022. 1. № 42(5). С. 366–372. DOI: 10.1097/ HCR.0000000000000690.
