ПІДВИЩЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ВЕСЛУВАЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ФІТНЕСУ НА ЕТАПІ ПОПЕРЕДНЬОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ
DOI:
https://doi.org/10.24195/olympicus/2023-3.4Ключові слова:
слаломісти, кросфіт, підготовленість, тренування.Анотація
У веслуванні фахівці відзначають інтенсифікацію тренувального процесу та змагальної діяльності, значне збільшення фізичних навантажень на організм спортсмена, що вимагає від нього максимальної мобілізації функціональних резервів та психологічної стійкості в умовах тренувань та змагань. Покращення підготовки веслувальників на етапі попередньої базової підготовки є дуже важливим, оскільки на цьому етапі відбувається підвищення функціонального та фізичного стану спортсменів, розширення можливостей організму в адаптації. Мета дослідження полягає в покращенні рівня фізичної підготовленості слаломістів на етапі попередньої базової підготовки шляхом використання засобів фітнесу. У цьому дослідженні були використані такі методи: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, педагогічне тестування та методи математичної статистики. Для наукового обґрунтування ефективності програми з використанням засобів фітнесу для підготовки слаломістів упродовж трьох місяців на етапі попередньої базової підготовки був проведений педагогічний експеримент. Протягом цього періоду 20 слаломістів були розділені на дві групи: контрольну (КГ) та експериментальну (ЕГ), кожна з них складалася з 10 спортсменів 12–13 років. Результати. Показник підтягування з вису на перекладині у слаломістів експериментальної групи був значно кращим на 3,0 раза (р<0,01) порівняно зі слаломістами контрольної групи, згинання та розгинання рук в упорі лежачи на підлозі покращилися на 4,50 раза (р<0,01), бігу 1000 м – на 0,99 хв/с (р<0,05), плавання 50 м – 5,27 с (р<0,05), бігу 100 м – 0,92 с (р<0,05), бігу 60 м – 0,94 с (р<0,05), стрибка у довжину з місця – на 12,20 см (р<0,01). Висновки. Експеримент підтвердив відмінність у показниках фізичної підготовленості між слаломістами, які використовували засоби фітнесу у підготовчому періоді етапу попередньої базової підготовки, та тими, хто не використовував цю програму. Виявлені відмінності були статистично значущими (p<0,05).
Посилання
Дяченко А., Русанова О., Довгодько І. Формування спеціалізованої спрямованості тренувального процесу кваліфікованих спортсменів-веслувальників зі зниженим рівнем розвитку стійкості реакцій аеробного енергозабезпечення в зоні аеробно-анаеробного переходу. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. 2015. № (20). С. 144–149.
Дяченко А. Контроль і моделювання навантажень в умовах компенсованого стомлення в процесі спеціальної фізичної підготовки веслярів. Фізична культура і практика: Часопис кафедри теорії і методики фізичного виховання, адаптивної та масової фізичної культури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. 2018. № 4. С. 65–69.
Флерчук В.В. Обґрунтування провідних факторів, що обумовлюють ефективність тренувальної та змагальної діяльності у веслуванні на байдарках і каное. Молода спортивна наука України. 2018. Вип. 12. Т. 1. С. 370–374.
Bonetti D.L., Hopkins W.G. Variation in performance times of elite flatwater canoeists from race to race. Int J Sports Physiol Perform. 2015. Vol. 5(2). Р. 21–27.
Cuijpers L.S., Den Hartigh R.J.R., Zaal F.T.J.M., de Poel H.J.. Rowing together: Interpersonal coordination dynamics with and without mechanical coupling. Hum Mov Sci. 2019. Vol. 64. Р. 38–46.
Egan-Shuttler J.D., Edmonds R., Eddy C., O’Neill V., Ives SJ. The Effect of Concurrent Plyometric Training Versus Submaximal Aerobic Cycling on Rowing Economy, Peak Power, and Performance in Male High School Rowers. Sports Med Open. 2017. Vol. (3). Р. 7–15.
