ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЗАСОБАМИ СПОРТИВНО-ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПЕРІОД ДЕМОКРАТІЗАЦІЇ І ГУМАНІЗАЦІЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.24195/olympicus/2023-2-8Ключові слова:
спорт, фізичне виховання, заклади вищої освіти, спортивні ігри.Анотація
У статті проведено аналіз чинників, що зумовили інтенсифікацію розвитку інтересу до спортивно-ігрової діяльності на сучасному етапі реформування освіти. Це надало змогу скласти уявлення про основоположні закономірності формування фізичної культури студентів закладів вищої освіти, до яких можна віднести збільшення потреби молоді в активних формах відпочинку, традиційних і нових ігрових видах спорту, які за своїм змістом найбільше відповідають цілям, які зазвичай ставить студентська молодь у заняттях різними видами рухової діяльності. Дослідження свідчать, що традиційні навчальні заняття з фізичного виховання оцінюються багатьма студентами як необхідний навчальний обов’язок і не являють собою природної потреби для них (56,7 %); студентам бракує диференційованого підходу у виборі видів і форм рухової активності (51,9 %). У ситуації, що склалась, тільки 30,7 % студентів включають різні форми занять фізичними вправами в повсякденне життя, а витрати часу на фізичну культуру на тиждень у середньому становлять 10,5 % загального бюджету часу. На нестачу інвентарю та спортивної форми вказують 11,5 %, що свідчить про досить потужні можливості закладів вищої освіти забезпечити студентів матеріально-технічною базою за вільного вибору ігрових видів спорту. Отже, одним із засобів освітнього та культурного розвитку особистості може бути самовираження молодої людини у вільно обраній спортивно-ігровій діяльності. Показано, що в умовах вільного вибору студентами самостійної стратегії фізкультурного та загальнокультурного розвитку до навчальних програм із різних видів спортивних ігор варто включити два основні розділи: обов’язковий, що забезпечує формування пріоритетних потреб у фізичній культурі; особистісно ціннісний, що враховує індивідуальність кожного студента, його мотиви, потреби, інтереси, регіональні умови та традиції. Навчально-виховний процес у закладі вищої освіти за умови використання засобів спортивно-ігрової діяльності реалізує, по суті, поетапне переведення студента з об’єкта в суб’єкт діяльності.
Посилання
Гладощук О.Г. Вищий навчальний заклад як середовище з формування фізкультурно-оздоровчої самоорганізації студентської молоді. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». 2018. № 1. С. 292–295.
Донцов Д.А., Сагова З.А. Социально-психологическая диагностика спортивных групп и коллективов. Педагогика. 2018. № 8. С. 38–43. 3. Кутек Т.Б. Етапи формування фізичної культури особистості Слобожанський науково-спортивний вісник. 2013. № 3. С. 207–210.
Олексин І.Я. Спортивна та фізична активність у контексті способу життя сучасної людини. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. 2019. № 86. С. 61–70.
Олійник І.С., Дорошенко Е.Ю. Соціометричні показники в системі оцінки психологічного клімату волейбольної команди. Спортивний вісник Придніпров’я. 2018. № 3. С. 93–98.
Вплив специфіки спортивної діяльності на виховання міжособистісного спілкування та колективної взаємодії студентів / В.В. Подгорна та ін. Modern management: theories, concepts, implementation : Monograph / Editors : Marian Duczmal, Tetyana Nestorenko. Opole : The Academy of Management and Administration in Opole, 2021. P. 286–294.
Разумовський С.О. Маркетинг фізичної культури як елемент соціальної сфери суспільства (соціально-філософський аналіз). Слобожанський науково-спортивний вісник. 2013. № 2 (35). С. 199–203.
Тіняков А.О. Психолого-педагогічний потенціал фізичної культури і спорту у вихованні навичок лідерства студентів вищих навчальних закладів. Теорія і практика управління соціальними системами. 2016. № 3. С. 23–32.
Фурдуй С.Б., Ніфака Я.М. Роль фізичної культури у процесі соціалізації студентської молоді. Молодий вчений. 2018. № 1 (53). С. 395–399.