СУЧАСНА ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ СФЕРОЮ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ
DOI:
https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-2.4Ключові слова:
проблеми управління сферою спорту, перспективи сфери фізичної культури і спорту, ресурси фізичної культури і спорту, фізкультурно-спортивні організації.Анотація
Теорія і практика фізичної культури та спорту підтверджують історичну місію управління в процесі сталого розвитку сфери фізичної культури і спорту. Системний аналіз проблем управління цією сферою свідчить про потребу екосоціальної гармонії системи. Сучасними викликами суспільства є поляризація та нестабільність, подолання яких має орієнтуватися на сучасну парадигму управління. Мета дослідження – обґрунтувати сучасну парадигму управління сферою фізичної культури і спорту в умовах викликів, проблем та перспектив. Методи дослідження: аналіз спеціальної науково-методичної літератури, методи реконструкції, апперцепції, системно-функціональні та концептуальні, абстрагування, аналіз та синтез. Для становлення нової парадигми управління сферою фізичної культури і спорту є оптимальні наукові передумови: системне вивчення сучасного стану умов для активних занять фізичною культурою і спортом для кожної людини відповідно до її потреб, інтересів та здібностей; розроблення інноваційних підходів оптимізації управління; ефективне виявлення та використання людського потенціалу (фахівці, спортсмени, здорова нація); аналіз концепції моніторингу управління сферою фізичної культури і спорту та технологій, підвищення ефективності роботи фізкультурно-спортивних організацій. Сталий розвиток сфери фізичної культури і спорту має сприяти гармонійному розвитку суспільства на засадах самоуправління та саморозвитку – окремої фізкультурно-спортивної організації, системи загалом, а також особистості. Нова практика розвитку особистості відбувається через місцеві співтовариства завдяки особистій ініціативі, доступу до сучасних знань та задоволенню людських потреб. Такий підхід здатен реалізуватися в умовах децентралізації управління з використанням сучасних інформаційних технологій, використанням місцевих ресурсів. Стратегія регіонального управління сферою фізичної культури і спорту базується на соціально-економічному наповненні органів місцевого самоуправління з урахуванням наявних матеріально-технічних, фінансових, інформаційних, організаційних та людських ресурсів, а також на використанні інформаційно-аналітичних систем, комплексних цільових програм, сучасних норм права завдяки прискореному формуванню інноваційної управлінської культури на всіх рівнях. Сучасна парадигма управління сферою фізичної культури і спорту ґрунтується на науково-методологічних засадах у розрізі соціального й економічного аспектів, як-от: функціональне призначення; ресурсне забезпечення; інноваційність менеджменту; адаптація до мінливого впливу зовнішнього середовища; рівнева ієрархічність; системність упровадження діяльності фізкультурно-спортивних організацій; якісна результативність; стратегічна спрямованість; синергетичний ефект.
Посилання
Дутчак М., Путятіна Г. Інституційні особливості системи зайнятості у сфері спорту в Європейському Союзі. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2022. Вип. 4. С. 63–71. https://doi.org/ 10.32652.
Жданова О., Чеховська Л. Основи управління сферою фізичної культури і спорту : навчальний посібник. Львів : ЛДУФК, 2017. 244 с.
Імас Є., Мічуда Ю. Тенденції розвитку сфери фізичної культури та спорту в умовах сучасного ринку. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2015. Вип. 2. С. 142–149.
Кольчак В.А. Сучасний стан сфери фізичної культури і спорту в Україні. Університет Ушинського. OLYMPICUS. 2023. № 1. С. 30–36. https://doi.org/10.24195/olympicus/2023-1-6.
Криштанович С., Холявка В. Менеджмент і маркетинг у фізичній культурі і спорті : навч. посіб. Львів : ЛДУФК, 2018. 176 с.
Леонов Я.В. Соціально-ринкові умови розвитку спортивної індустрії в Україні. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України : зб. наук. праць. 2020. Вип. 6 (146). С. 108–113. URL: http://ird.gov.ua/sep/doi/ sep2020.06.113 (дата звернення: 12.04.2024).
Мазур В.С. Нові підходи і форми менеджменту, як особливого типу управління. Пріоритети економічного розвитку України: історія та сьогодення. Вінниця, 2016. С. 178–183.
Мічуда Ю.П., Харчук Т.В., Ратніков Д.Г. Нормативно-правове забезпечення фінансування розвитку фізичної культури та спорту в Україні. Стратегічне управління розвитком фізичної культури і спорту : збірник наукових праць. Харків : ХДАФК, 2023. С. 177–183.
Нікулін А.В., Передерій А.В., Бріскін Ю.А. Характеристика інноваційних програм реформування сфери фізичної культури і спорту (на прикладі Львівської територіальної громади). Університет Ушинського, OLYMPICUS. 2024. № 1. С. 125–133. https://doi.org/10.24195/
olympicus/2024-1.18.
Про затвердження Стратегії розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 р. : постанова Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2020 р. № 1089. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-2020 (дата звернення: 15.04.2024).
Про фізичну культуру і спорт : Закон України № 3808–XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3808-12#Text (дата звернення: 23.11.2023).
Синиченко А. Сучасна парадигма менеджменту організацій в умовах трансформаційних перебудов. Економіка та суспільство. 2022. № (46). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-46-65.
Цьось А. Відновлення сфери фізичної культури і спорту сільських територіальних громад на основі використання стандартів управління якістю послуг. Спортивний вісник Придніпров’я. Науково-практичний журнал. 2023. № 1. С. 165–176. https:// doi:10.32540/2071-1476-2023-1-165.
Щокін Р.Г., Беленюк Ж.В. Сучасні тенденції діджиталізації публічного управління у сфері фізичної культури та спорту. Public management. 2022. № 3 (31). С. 102–109.
Beth A. Cianfrone. Brand Management and Social Media. International Journal of Sport Communication. 2023. Volume 16. Issue 3. https://doi.org/10.1123/ijsc.2023-01-54.