КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ АДАПТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ І УПРАВЛІННЯ НАВАНТАЖЕННЯМИ У СПОРТІ: ВІД БІОРЕГЕНЕРАЦІЇ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ АЕРОБНИХ ТА АНАЕРОБНИХ ПРОЦЕСІВ
DOI:
https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-1.21Ключові слова:
веслування, функціональний стан, аеробно-анаеробне енергозабезпечення, протеоліз, антиоксидантний захист, ангіогенез, відновленняАнотація
Сучасний висококонкурентний світ спорту вимагає від спортсменів постійного покращення фізичних і технічних навичок. Розуміння та оптимізація адаптивних механізмів і ефективне управління тренувальними навантаженнями можуть забезпечити значні переваги в підготовці веслярів. Інтенсивний тренувальний процес ставить перед спортсменами завдання не тільки покращення фізичної підготовки, але й забезпечення швидкого та ефективного відновлення. Розуміння процесів біорегенерації, таких як протеоліз, синтез білка, антиоксидантний захист, та ангіогенез, має вирішальне значення для розробки науково обґрунтованих відновлювальних програм. Мета дослідження – здійснити аналіз комплексу адаптивних механізмів та стратегій управління навантаженнями, що оптимізують відновлювальні процеси та покращують аеробні й анаеробні показники в веслуванні. Методи дослідження: теоретичний аналіз, синтез та узагальнення; теоретичне моделювання; дискусія та критичний аналіз; компаративний аналіз; теоретична рефлексія. Результати дослідження. Дослідження має на меті інтегрувати глибоке розуміння фізіологічних основ витривалості та сили, розробку індивідуалізованих тренувальних програм, що сприяють максимальному розвитку спортивного потенціалу, а також вивчення ефективних методів регенерації для прискорення процесу відновлення та зниження ризику травматизму. Проходження змагальної дистанції відбувається співвідношенням аеробної та анаеробної роботи складає в академічному веслуванні – 70 % на 30 %. Так, науково обґрунтоване застосування індивідуалізованих підходів до регулювання інтенсивності та обсягу тренувальних навантажень є фундаментальним для досягнення максимального спортивного результату, що зумовлено як потребою у стимуляції адекватних адаптивних змін у організмі спортсмена, а й необхідністю забезпечення його довгострокового здоров’я у межах спортивної кар’єри. Висновки. У контексті обсягу тренувальних навантажень, стратегічний їх розподіл і варіація сприяють запобіганню розвитку синдрому перетренованості, зумовленого недостатнім часом для відновлення та адаптації. Адекватне управління яким, ґрунтуючись на принципах періодизації й індивідуальних фізіологічних показниках, призведе до оптимізації відновлювальних процесів, збільшення загальної працездатності спортсменок. Індивідуалізація тренувальних і відновлювальних програм, заснована на розумінні адаптивних механізмів та управління навантаженнями, дозволяє значно покращити спортивні показники, оптимізувати аеробну та анаеробну роботу, забезпечуючи високий рівень конкурентоспроможності.
Посилання
Богуславська В. Ю., Кушнір К. С., Губар І. В., Сальникова С. В. Підвищення фізичної підготовленості веслувальників засобами фітнесу на етапі попередньої базової підготовки. Olympicusю 2023. №3. С. 22–27.
Дяченко А., Русанова О., Довгодько І. Формування спеціалізованої спрямованості тренувального процесу кваліфікованих спортсменів-веслувальників зі зниженим рівнем розвитку стійкості реакцій аеробного енергозабезпечення в зоні аеробно-анаеробного переходу. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. 2015. № 20. С. 144–149.
Клопов Р.В., Тищенко В.О., Меснянкін Д.Г. Спеціальна фізична підготовка веслувальників високої кваліфікації у підготовчому періоді спортивного тренування. Фізичне виховання та спорт. 2021. Т. 3. C. 67–73.
Тищенко В.О., Чиженок Т.М., Коваленко Ю., Мордвинов К.О. Особливості вегетативної регуляції у веслувальниць на етапі підготовки до вищих досягнень. Фізичне виховання та спорт. 2021. № 1. С. 114–119.
Astridge D. J., Peeling P., Goods P. S., Girard O., Hewlett J., Rice A. J., Binnie M. J. Rowing in Los Angeles: performance considerations for the change to 1500 m at the 2028 Olympic games. International journal of sports physiology and performance. 2022. Vol. 18(1). P. 104–107.
Bonetti D.L., Hopkins W.G. Variation in performance times of elite flatwater canoeists from race to race. Int J Sports Physiol Perform. 2015. Vol. 5(2). Р. 21–27.
Diachenko A., Rusanova O., Huang Z., Gao X., Guo J., Ye, C. Functional and physical capacity indicators of kayakers racing 1000, 500, and 200 m distances: a randomized study. Journal of Physical Education & Sport. 2021. Vol. 21(3). P. 1325–1330.
Ledergerber R., Jacobs M. W., Roth,R., Schumann M. Contribution of different strength determinants on distinct phases of Olympic rowing performance in adolescent athletes. European Journal of Sport Science. 2023. Vol. 23(12). P. 2311–2320.
Mazza O. B., Gam S., Kolind M. E., Kiær C., Donstrup C., Jensen K. A Maximal Rowing-Ergometer Protocol to Predict Maximal Oxygen Uptake in Female Rowers. International Journal of Sports Physiology and Performance. 2023. Vol. 18(8). P. 861–865.
Omelchenko O., Dolbysheva N., Kovtun A., Koshcheyev A., Tolstykova T., Burdaiev K., Solodka O. Evaluation of respiratory function indicators of elite athletes in academic rowing using the method of computer spirography. Pedagogy of Physical Culture and Sports. 2023. Vol. 27(2). P. 173–182.
Penichet-Tomas A., Jimenez-Olmedo J. M., Pueo B., Olaya-Cuartero J. Physiological and mechanical responses to a graded exercise test in traditional rowing. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2023. Vol. 20(4). P. 3664.