ОСОБЛИВОСТІ ГОНІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У РЕГБІСТІВ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ПОСТАВИ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ
DOI:
https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-3.21Ключові слова:
юні регбісти, соматоскопічні показники, порушення постави, гоніометричні показники, модель, біогеометричний профіль, опорно-руховий апаратАнотація
Актуальність проблеми. Спортивне тренування, прикметне тривалою в часі адаптацією організму спортсменів до фізичних навантажень, супроводжується морфофункціональними змінами стану їхнього опорно-рухового апарату (ОРА). Досить часто функціональні відхилення ОРА є наслідком багаторічних навчально-тренувальних занять певними видами спорту, специфіка яких полягає в недостатній увазі до анатомо-біомеханічних властивостей організму юного спортсмена, який росте, та застосуванні значної кількості фізичних навантажень, які відзначаються одноманітністю. Мета дослідження – визначити особливості гоніометричних показників у регбістів з різними типами постави на етапі початкової підготовки. Методи дослідження: аналіз й узагальнення спеціальної наукової літератури. Для визначення типів постави регбістів використовувалась програма «Тоrsо». Експериментальні дослідження проводилися на кафедри фізичної культури та спорту Волинського національного університету імені Лесі Українки, ДЮСШ (м. Івано-Франківськ). У них взяли участь 30 регбістів 9–10-ти років. Встановлено, що регбісти з різними типами постави мали специфічні особливості гоніометрії тіла. В групі з нормальною поставою середнє значення кута α2, яке знаходилося у точці 86,93° з довірчим інтервалом (95% ДІ 86,23 – 86,63), було меншим на 3° з високим рівнем достовірності (t=8,287; р<0,0001), який перевірявся за критерієм t Стьюдента для одної вибірки. У групі спортсменів із сутулою спиною медіана цього кута дорівнювала 80° (79°; 81°), у порівнянні з нормою вона було нижчою на 10°, що також визначено за одновибірковим критерієм знакових рангів Вілкоксона як статистично значуща різниця (Z=-3,419; р<0,001). У групі зі сколіотичною поставою середнє значення кута було 84,14° (95% ДІ 83,31 – 84,97), у порівнянні з нормою воно було вищим на 5,5°, що також визначено як статистично значуща різниця (t=16,08 при р<0,0001). А отже, у спортсменів всіх трьох груп зафіксовано суттєві відхилення від норми у розташуванні кута α2 у бік зменшення, що свідчить про нахил голови вгору. Встановлено, що юні регбісти з нормальною поставою мають мінімальні відхилення від норми. Досліджувані нами регбісти із сутулою спиною відрізняються найбільшим нахилом голови уперед і вгору. Спортсмени зі сколіотичною поставою мали менш виражене загострення кута α2, порівняно з регбістами з нормальною поставою, проте воно було кращим, ніж, у групи із сутулою спиною.
Посилання
Кашуба В., Ярош Г., Крикун Ю., Хабінець Т., Домашенко Н., Шанковський А. Стан просторової організації тіла юних спортсменів як передумова розроблення й упровадження корекційно-профілактичних заходів у тренувальний процес. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. № 24; 36. С. 16–25. https://doi.org/10.15330/fcult.36.16-25.
Кашуба В., Крикун Ю. Профілактика та корекція функціональних порушень опорно-рухового апарату юних спортсменів у складнокоординаційних видах спорту (на прикладі черліденгу). Спортивний вісник Придніпров’я. 2023. № 3. С. 106–118. https://doi.org/10.32540/2071-1476-2023-3-106.
Самойлюк О.В. Корекція порушень біомеханічних властивостей стопи юних спортсменів засобами фізичної реабілітації: [дисертація] Київ, 2021. 224 с.
Ярмолинський Л.М. Корекція порушень постави у футболістів на етапі початкової підготовки [автореферат]. Дніпро; 2018. 22 с.
Ярош Г., Хабінець Т. Характеристика соматоскопічних та соматометрічних показників юних боксерів. Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2020. №37, С. 145–151.
Alvero-Cruz J. R., Santonja-Medina F., Sanz-Mengibar J. M., Baranda P. S. The Sagittal Integral Morphotype in Male and Female Rowers International. Journal of Environmental Research and Public Health. 2021. №18(24). 12930. Published online 2021 Dec 8. https://doi.org/10.3390/ijerph182412930
Augustsson S., Nae J., Karlsson M., Peterson T., Wollmer P., Ageberg E. Postural orientation, what to expect in youth athletes? A cohort study on data from the Malmö Youth Sport Study BMC Sports Science, Medicine and Rehabilitation. 2021. https://doi.org/10.1186/s13102-021-00307-y.
Cakmakci O., Erkmen N., Cakmakci E., Taskin H., Stoffregen T. (2020). Postural performance while boxing with an opponent versus practice with a boxing bag Idōkan Poland Association IDO MOVEMENT FOR CULTURE. Journal of Martial Arts Anthropology, Vol. 20, №. 3, pp. 25–31. https://doi.org/10.14589/ido.20.3.4.
Grabara M., Hadzik A. The body posture in young athletes compared to their peers. See discussions, stats, and author profiles for this publication at 2009. URL: https://www.researchgate.net/publication/230793112.
Kashuba V., Andrieieva O., Yarmolinsky L., Karp I., Kyrychenko V., Goncharenko Y., Rychok T., Nosova N. Measures to prevent functional muscular disorders in sports training of 7-9-yearold football players. Journal of Physical Education and Sport (JPES). 2020. №20 (1)52: 366–71, online ISSN: 2247 – 806X; p-ISSN: 2247 – 8051; ISSN – L = 2247 – 8051 © JPES.
Kashuba V., Stepanenko O., Byshevets N., Kharchuk O., Savliuk S., Bukhovets B., Grygus I., Napierała M., Skaliy T., Hagner-Derengowska M, Zukow W. Formation of Human Movement and Sports Skills in Processing Sports-pedagogical and Biomedical Data in Masters of Sports. International Journal of Human Movement and Sports Sciences, 2020. №. 8(5), рр. 249–257. https://doi.org/10.13189/saj.2020.080513.