ОСОБЛИВОСТІ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СПОРТИВНІ СПОРУДИ І ОБЛАДНАННЯ»
DOI:
https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-2.8Ключові слова:
робоча програма, спортивні споруди, здобувачі освіти, лекції, навчальна дисципліна.Анотація
Спортивні споруди є складним обладнанням, яким користується сучасна людина. Спортивні об’єкти застосовують усі верстви населення – від дошкільнят до людей старшого віку, як здорові, так і з особливими потребами. Мережа спортивних споруд в Україні, на жаль, є застарілою і не завжди цікавою для сучасної молоді. Для того щоб залучити молоде покоління до фізичної культури та спорту, слід реконструювати наявні та модернізувати сучасні спортивні об’єкти. У разі встановлення спортивного обладнання варто враховувати вимоги раціональної експлуатації. Вивчення дисципліни «Спортивні споруди і обладнання» у закладах вищої освіти фізкультурного спрямування є важливою ланкою в системі знань майбутніх педагогів, тренерів та інструкторів. Майбутні спеціалісти мають отримати належні знання про сучасне спортивне обладнання, його особливості, а також отримати навички щодо його експлуатації. Мета та завдання дослідження – визначення змісту робочої програми з навчальної дисципліни «Спортивні споруди і обладнання» для здобувачів спеціальності 014.11 «Середня освіта (Фізична культура)» освітнього рівня «бакалавр». Для досягнення мети дослідження було застосовано загальнонаукові методи теоретичного пізнання, педагогічні спостереження. Мета навчальної дисципліни – вивчення загальних основ експлуатації спортивного обладнання, яке призначене для занять руховою активністю, фізкультурно-оздоровчих заходів за місцем проживання, в закладах освіти, в місцях відпочинку тощо. Завдання навчального курсу: 1) набуття здобувачами освіти знань про спортивне обладнання, що забезпечує розвиток масової фізичної культури і спорту; 2) вивчення норм і правил формування мереж спортивних споруд, а також організаційно-технічних заходів з їх проектування, будівництва та експлуатації; 3) опанування теоретичних і практичних знань про норми й правила спортивної технології, вмінь застосовувати ці знання на етапах проектування, будівництва та функціонування спортивного обладнання. Робоча програма навчальної дисципліни розробляється лектором – провідним викладачем кафедри або створеною для цього робочою групою кафедри, яка викладає цю дисципліну на основі освітньої програми та навчального плану підготовки фахівця певного освітнього ступеня.
Посилання
Мічуда Ю.П. Сфера фізичної культури і спорту в умовах ринку. Київ : Олімп. літ-ра, 2007. 216 с.
Дика Т.С. Формування багатофункціональних комплексів в системі міст України. Вісник ХДАДМ. Харків, 2009. 126 с.
Законодавча база фізичної культури та спорту в Україні. URL: http://www.nocukr.org/ua/officialdocuments/nok_law.html.
Палка Д.С. Концепція кооперованого використання шкільних спортивних споруд. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архітектура. 2008. № 15. С. 87–94.
Імас Є., Мічуда Ю. Тенденції розвитку сфери фізичної культури та спорту в умовах сучасного ринку. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2015. № 2. С. 142–149.
Приступа Є. Аналіз ринку фізкультурно-оздоровчих послуг у Львові. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2017. № 6 (62). С. 74–78.
Решетило С. Спортивно-фізкультурні споруди та обладнання. Львів, 2010. 245 с.
Вінніков О.Ю. Державне фінансування організацій громадянського суспільства. Як запровадити європейські стандарти. Київ : Агентство «Україна», 2010. 224 с.
Петрук Ю.О. Еволюція типів спортивних будівель та споруд. Містобудування та територіальне планування. 2013. Вип. 50. С. 537–541.
Про фізичну культуру і спорт : Закон України № 7 від 19.11.2010 р. / Кабінет Міністрів України. Київ : 2010. 50 с.
Борек З. Польський досвід оздоровчо-рекреаційної діяльності з використанням спортивних споруд типу «Орлик». Спортивна наука України. 2015. № 2. С. 48–54.
Концепція Загальнодержавної цільової соціальної програми «Спортивні споруди України» на 2020–2025 рр. URL : http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/doccatalog/list?currDir=98679 (дата звернення: 10.02.2019).
Сергієнко В.М., Полтавцева Т. І. Технології організації спортивно-масової і фізкультурно-оздоровчої роботи. 2-е вид., перероб. і доп. Суми : СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2008. 164 с.
Довгенько Ю. Сучасні підходи до обліку спортивних споруд в Україні. Спортивний вісник Придніпров’я. 2010. № 3. С. 11–13.
Запорожченко О. Особливості формування об’ємно-планувальних рішень екологічних спортивних споруд. Проблеми розвитку міського середовища. 2013. Вип. 10. С. 55–64.
Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 9.12.2015 р. № 1320-р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1320-2015-р (дата звернення: 11.01.2017).
Єдиний електронний всеукраїнський реєстр спортивних споруд. URL: http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/7402
Мамалига С.В. Сучасні напрямки розвитку маркетингу. Економіка і управління. 2012. № 3. С. 72–77.