АНАЕРОБНА ВИТРИВАЛІСТЬ ТА ЛАКТАТНЕ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: АНАЛІЗ У ЖІНОЧОМУ ГАНДБОЛІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-2.1

Ключові слова:

гандбол, жінки, лактатний механізм, енергозабезпечення, анаеробний метаболізм, високоінтенсивні тренування.

Анотація

У контексті високих вимог до швидкісних та силових якостей гандболісток знання про анаеробні процеси дозволяє розробляти цілеспрямовані тренувальні програми, що спрямовані на максимальне використання енергетичних ресурсів спортсменок, що є ключовим для успіху в інтенсивних ігрових моментах. Актуальність дослідження полягає в недостатньому вивченні специфіки жіночого гандболу, особливо в контексті анаеробних здібностей і механізмів енергозабезпечення. Мета дослідження – визначити рівень анаеробної працездатності й анаеробного лактатного механізму енергозабезпечення організму кваліфікованих гандболісток. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичних джерел, педагогічні спостереження, метод визначення показників анаеробної працездатності та рівня потужності анаеробного лактатного механізму енергозабезпечення організму спортсменок за допомогою комп’ютерної програми «AnaerobHandball», методи математичної статистики. За результатами тестування на анаеробну працездатність визначено, що середні показники в обох групах мають незначні відмінності, що свідчить про однаковий початковий рівень підготовленості. Потужність анаеробного лактатного механізму енергозабезпечення в гандболісток на констатувальному етапі визначена як середня, що підкреслює можливість для подальшого розвитку та вдосконалення через цілеспрямовані тренувальні впливи. Зіставлення результатів між групами не виявило статистично значущих відмінностей, що вказало на однаковий рівень анаеробної працездатності та потужності анаеробного механізму між групами на початку дослідження. Отримані результати дозволяють закласти фундамент для подальшого вивчення та оптимізації тренувальних процесів, спрямованих на підвищення анаеробної працездатності та вдосконалення анаеробних енергетичних процесів серед жіночих гандбольних команд. Дослідження підтвердило, що систематичне застосування спеціалізованих методик тренувань може істотно покращити ці показники у спортсменок, що у свою чергу сприятиме підвищенню їх спортивної ефективності та витривалості під час змагань. Зокрема, виявлено, що рівень анаеробної працездатності та потужність анаеробного лактатного механізму енергозабезпечення мають значний вплив на здатність гандболісток виконувати високоінтенсивні дії протягом гри. Вказано на необхідності подальшого вивчення цієї теми з метою оптимізації тренувальних програм і методик відновлення. Запропоновані напрями подальших досліджень включають аналіз впливу різних тренувальних підходів на анаеробну працездатність і розроблення індивідуальних програм, що враховують особливості кожної гандболістки.

Посилання

Bilge M. Interval training specific to handball and training programme designs. World Applied Sciences Journal. 2013. Vol. 25(7). P. 1066–1077.

Demirman R., Bilge M., Yıldırım Tuncer S., Eler N. E. B. A. H. A. T. Effect of HIIT on Motor Performance in Female Handball Players. Balneo and PRM Research Journal. 2024. Vol. 2. P. 15(1).

García-Sánchez C., Navarro R. M., Karcher C., de la Rubia A. Physical demands during official competitions in elite handball: A systematic review. International journal of environmental research and public health. 2023. Vol. 20(4). P. 3353.

Evhen P., Valeria T. Peculiar properties and dynamics of physiological indicators in handball team. Journal of Physical Education and Sport. 2017. Vol. 17(1). Art 49. P. 335–341.

Gibala M.J. Physiological basis of interval training for performance enhancement. Exp. Physiol. 2021. Vol. 106. P. 2324–2327.

Henrique J.R., Ramirez-Campillo R., Fernandez F.T.G., Castillo D., Raya-González J., Zmijewski P., Clemente F.M. High-intensity interval training programs and their impact on endurance performance in handball players: A systematic review. Biomedical Human Kinetics. 2024. Vol. 16(1). P. 113–130.

Kale M., Akdoğan E. Relationships between body composition and anaerobic performance parameters in female handball players. Physical education of students. 2020. Vol. 24(5). P. 265–270.

Lisenchuk G., Tyshchenko V., Zhigadlo G., Dyadechko I., Galchenko L., Piptyk P., Bessarabova O., Chueva I. Analysis of psychological state of qualified female handball players depending on the phase of the ovarian-menstrual cycle. Journal of Physical Education and Sport.

Vol. 19(3). Art 115. P. 808–812.

Orduña-Borraz E., Mainer-Pardos E., Marco-Contreras L. A., Lozano D. Enhancing Performance and Promoting Sustainability in Female Handball: The Impact of Olympic Movement Training on Jumping, Throwing, Sprinting, and Change of Direction. Sustainability. 2024. Vol. 16(3). P. 1182.

Rios M., Fernandes R.J., Cardoso R., Monteiro A.S., Cardoso F., Fernandes A., Silva J. A. Physical Fitness Profile of High-Level Female Portuguese Handball Players. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2023. Vol. 20(9). P. 5751.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-09

Номер

Розділ

Статті