ХАРАКТЕРИСТИКА ОСІБ ІЗ ХРОНІЧНИМ КАЛЬКУЛЬОЗНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ НА ГОСТРОМУ ЕТАПІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЯК ПЕРЕДУМОВА СТВОРЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ПРОГРАМ ПІСЛЯ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-1.28Ключові слова:
жовчнокам’яна хвороба, холецистит, коморбідний комплекс, метаболічний синдром, фізична терапія, фізична реабілітація, холецистектомія, менеджмент здоров’я.Анотація
Актуальність проблеми. Жовчнокам’яна хвороба дуже поширена. Приблизно у 10-20% населення світу в якийсь момент життя з’являються камені в жовчному міхурі, і близько 80% з них протікають безсимптомно. У осіб із хронічним калькульозним холециститом ця патологія поєднується із іншими хронічними неінфекційними захворюваннями: ішемічною хворобою серця, ожирінням, гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом, які впливають на перебіг та розвиток ускладнень окремих патологій, формуючи коморбідний комплекс метаболічного синдрому. Метою є характеристика осіб із хронічним калькульозним холециститом на гострому етапі реабілітації. Аналізували наявність супутніх хронічних захворювань та ускладнень лапароскопічної холецистектомії. Методи дослідження: проведено ретроспективний аналіз 50 медичних карт осіб із хронічним калькульозним холециститом, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні. Результати дослідження. Питома вага осіб працездатного віку (до 60 років) становила 66%. Осіб середнього віку (45-60 років) – 38%; похилого віку (61-75 років) – 34%; молодого віку (25-44 років) – 28%. Із 50 осіб тільки – в 45 (90 %) діагностовано супутню соматичну патологію, по одному супутньому захворюванню виявлено в 16 осіб (32 %), по два – у 13 осіб (26 %), по три – у 9 (18 %), чотири – у 3 осіб (6 %), п’ять у 2 осіб (4 %), шість – у 2 осіб (4 %). Наявна супутня соматична патологія підвищує ризики при створенні пневмоперитонеуму, підвищує операційно-анестезіологічний ризик, формує передумови для післяопераційних ускладнень та подовжує термін перебування осіб в стаціонарі, період відновлення. У 34% осіб були післяопераційні ускладнення: неконтрольовані підйоми артеріального тиску – 20%, гострий панкреатит – 10%, жовчетеча – 4%, тромбофлебіт н/к – 4%, тромбоз – 4%, загострення виразкової хвороби – 2%. Висновки. Наявність супутньої патології негативно впливає на реабілітаційний прогноз таких осіб. Замість покращення якості життя після холецистектомії осіб одразу після оперативного втручання стикаються із наслідками загострення хронічних захворювань.
Посилання
Голод Н.Р. Характеристика пацієнтів із хронічним калькульозним холециститом на стаціонарному етапі реабілітації. Art of Medicine (Scientific and practical journal). 2020. № 2 (14). С. 38-41. doi: 10.21802/artm.2020.2.14.38.
Stinton L.M., & Shaffer E.A. Epidemiology of gallbladder disease: cholelithiasis and cancer. Gut and liver. 2012. № 6 (2). P. 172–187. doi: 10.5009/gnl.2012.6.2.172
Andercou O., Olteanu G., Mihaileanu F., Stancu B., Dorin M. Risk factors for acute cholecystitis and for intraoperative complications. Ann Ital Chir. 2017. № 8. P. 318-325. [PubMed]
Arora D., Kaushik R., Kaur R., et al. Post-cholecystectomy syndrome: A new look at an old problem. Journal of Minimal Access Surgery. 2018. № 14. P. 202-207. doi: 10.4103/jmas.JMAS_92_17.
Carbohydrate intake for adults and children: WHO guideline. World Health Organization. 2023. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240073593
Dominguez L.J., Di Bella G., Veronese N., Barbagallo M. Impact of Mediterranean Diet on Chronic Non-Communicable Diseases and Longevity. Nutrients. 2021 Jun 12. 13 (6). 2028. doi: 10.3390/nu13062028. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34204683/
Golod N., Buhaienko T., Imber V., Kara S., Zastavna O., Prysiazhniuk O., Kravchuk M. The Results of the Examination of Patients After Laparoscopic Cholecystectomy in the Acute Period of Rehabilitation Using the International Classification of Functioning. Acta Balneologica. 2022. № 3 (278). P. 222-229. doi: 10.36740/ABAL202203104
Golod N., Rusyn L., Churpiy I., Zakaliak N., Saienko V., Meleha K., Dutkevych-Ivanska Y. Dynamics of the Level of Functioning of Patients After Laparoscopic Cholecystectomy in the Long-term Rehabilitation Period. Acta Balneologica. 2022. № 6 (172). Р. 537-541. doi: 10.36740/ABAL202206108. URL: https://actabalneologica.eu/6-2022/
Guarino M.P., Cong P., Cicala M., Alloni R., Carotti S., Behar J. Ursodeoxycholic acid improves muscle contractility and inflammation in symptomatic gallbladders with cholesterol gallstones. Gut. 2007 Jun. № 56 (6). P. 815-20. [PMC free article] [PubMed]
Jones M.W., Gnanapandithan K., Panneerselvam D., & Ferguson T. Chronic Cholecystitis. In StatPearls. Stat Pearls Publishing. 2023. Aug 8. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29261986/
Padda I.S., Johal G.S. Lifestyle Prevention Measures for the Clinic Visit. In StatPearls. Stat-Pearls Publishing. 2023. PMID: 36508517 Bookshelf ID: NBK587343. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK593396/
Saturated Fatty Acid and Trans-Fatty Acid Intake for Adults and Children: WHO Guideline. World Health Organization. 2023. ISBN-13: 978-92-4-007359-3ISBN-13: 978-92-4-007360-9.
Scheiber A., Mank V. Anti-Inflammatory Diets. In StatPearls. StatPearls Publishing. 2023. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37983365/
Tiwari A., Balasundaram P. Public Health Considerations Regarding Obesity. In StatPearls. 2023 Jun 5. StatPearls Publishing. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34283488/
Wang L., Sun W., Chang Y., Yi Z. Differential proteomics analysis of bile between gangrenous cholecystitis and chronic cholecystitis. Med Hypotheses. 2018 Dec. № 121. P. 131-136. [PubMed].