ЗАЛЕЖНІСТЬ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ СТУДЕНТІВ У ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ВІД РІВНЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ

Анотація

У статті розглянута проблема психоемоційного стану студентської молоді в період навчання в закладах вищої освіти. Нами досліджено показники психічного та адаптаційного стану студентів залежно від їхньої фізичної підготовленості: виявлено показники депресивних станів та особистої тривожності студентів першого року навчання; зроблений порівняльний аналіз рівня адаптаційного потенціалу студентів, які регулярно займаються спортом та таких, які не мають досвід регулярних занять фізичними вправами; встановлено рівень особистої тривожності та депресії у студентів-спортсменів та студентів з низьким рівнем фізичної підготовленості. Отримані дані підтверджують думку про зниження функціональної дієздатності систем організму під впливом адаптаційних процесів та про сприятливий вплив високого рівня фізичної підготовленості на характер морфофункціональних змін в організмі студентів. Доведено, що студенти, які не займаються спортом та не мають досвіду регулярних занять фізичними вправами, мають високі ризики психологічних захворювань, пов’язаних з депресивними станами та наявність високої особистої тривожності. Дослідження показали відсутність депресії у 30% випадків групи студентів-спортсменів, тоді як у студентів, які не займаються спортом, цей показник дорівнює 10%. Понад 30% таких студентів знаходяться в стані безпосередньо депресії, тоді, коли у спортсменів не зареєстровано жодного випадку. Стосовно загальної когорти студентів, стан депресії притаманний 15,2% випадкам. В роботі показано, що високий рівень особистої тривожності притаманний 36,7% студентів-спортсменів, що майже вдвічі менше, ніж у студентів, які не мають досвід занять фізичними вправами (66,7%), та загальній когорті досліджуваних (77,2%). Отримані дані свідчать про те, що фізична підготовленість сприяє забезпеченню тренування організму студентів і тим самим створює фізіологічну основу сталої професійної працездатності. Отже, можна вважати, що результати фізичної підготовленості на початку навчання, доцільно розглядати як прогностичний показник успішності оволодіння обраною спеціальністю.