ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХІЧНОГО ТА ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОГО СТАНУ ГАНДБОЛІСТОК У ПІДГОТОВЧОМУ ПЕРІОДІ ЕТАПУ МАКСИМАЛЬНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.24195/olympicus/2023-3.10Ключові слова:
гандбол, психоемоційні навантаження, особистісна та реактивна тривожність, методика САН.Анотація
У статті проведено аналіз щодо важливої психологічної навички для спортсменів – здат- ності справлятися з тиском і контролювати тривогу як до, так і під час змагань. Зазначено, що високий рівень конкурентної тривожності, як когнітивної, так і соматичної, може мати значний вплив на продуктивність. Матеріали та методи: аналіз науково-методичної літера- тури та документальних джерел; аналіз, синтез і узагальнення; порівняння, зіставлення й ана- логія; методика оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою (САН); діагностика самооцінки Ч. Д. Спілберга, Ю. Л. Ханіна для визначення рівня особистісної і реактивної три- вожності; методи математичної статистики. У дослідженні брали участь спортсменки основного складу та резерву гандбольного клубу «Галичанка» м. Львів. Результати. Засвід- чено зниження емоційного статусу та рівня позитивних емоцій у кваліфікованих гандболіс- ток у підготовчому періоді етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей, що може бути наслідком великого психологічного навантаження, якому вони піддаються під час тренувань та змагань. Основні відкриття цього дослідження вказують на такі можливі про- блеми та фактори, які можуть впливати на психічний стан гандболісток. Вказане низьке самопочуття та постійне перенапруження можуть бути результатом інтенсивних трену- вань, фізичного та психологічного страху від провалів на змаганнях. Змагання на високому рівні можуть створювати значний психологічний тиск, особливо у важливих моментах. Ган- дболістки, можливо, не мають достатньої можливості для відпочинку і релаксації між тре- нуваннями і змаганнями. Подібні результати можуть бути також пов’язані з рівнем мен- тальної сильності гравців та їх здатністю управляти стресом та адаптуватися до нього. Висновки. Розвиток психологічної міцності, технік стрес-менеджменту та методів психо- логічної підтримки може допомогти гравцям краще справлятися з емоційними викликами спорту і покращити їхній психічний стан. Отримані результати можуть бути важливими для тренерів та психологів, які працюють з гандболістками.
Посилання
Gould D., & Maynard I. Psychological preparation for the Olympic Games. Journal of sports sciences, 2009, Vol. 27, Art, 13, pp. 1393–1408.
Korobeynikov G., Potop V., Ion M., Korobeynikova L., Borisova O., Tishchenko V., Yarmak O., Tolkunova I., Mospan M., Smoliar I. Psychophysiological state of female handball players with different game roles. Journal of Physical Education and Sport, (JPES), 2019. Vol. 19 (3), Art. 248. Рp. 1698–1702.
Kristjánsdóttir H., Erlingsdóttir A.V., Sveinsson G., & Saavedra J.M. Psychological skills, mental toughness and anxiety in elite handball players. Personality and Individual Differences, 2018. Vol. 134, pp. 125–130.
Lisenchuk G., Tyshchenko V., Zhigadlo G., Dyadechko I., Galchenko L., Piptyk P., Bessarabova O., Chueva I. Analysis of psychological state of qualified female handball players depending on the phase of the ovarian-menstrual cycle. Journal of Physical Education and Sport, 2019а. Vol. 19(3), Art 115, pp. 808–812.
Ragab M. The effects of mental toughness training on athletic coping skills and shooting effectiveness for national handball players. Science, Movement and Health, 2015. Vol. 15, Art. 2, pp. 431–435.
Reigal R.E., Vázquez-Diz J.A., Morillo-Baro J.P., Hernández-Mendo A., & Morales- Sánchez V. Psychological profile, competitive anxiety, moods and self-efficacy in beach handball players. International journal of environmental research and public health, 2020. Vol. 17(1), pp. 241–248.
Tyshchenko V., Lisenchuk G., Odynets T., Piptyk P., Bessarabova O., Galchenko L., Dyadechko I. The psychophysiological status of the handball players in pre-competitive period correlated with the reactions of autonomic nervous system. Advances in Rehabilitation / Postępy Rehabilitacji. 2020. Vol. 34(1), pp. 40–46.
