РОЗВИТОК ЗДАТНОСТІ ЮНИХ ФІГУРИСТІВ (7–9 РОКІВ) ДО ОРІЄНТАЦІЇ В ПРОСТОРІ

Анотація

У статті аналізується розвиток здатності до просторової орієнтації в юних фігуристів віком 7–9 років. Просторова орієнтація в цьому віці має вирішальне значення для ефективного освоєння технічних елементів у фігурному катанні, таких як обертання, стрибки, доріжки кроків тощо. Просторова орієнтація у фігуристів є важливим аспектом становлення їхньої техніки та точного відтворення і виконання елементів. Вона включає в себе здатність правильно оцінювати положення свого тіла в просторі, що особливо важливо під час виконання складнокоординаційних елементів. Добре розвинена здатність до орієнтації в просторі є складовою координаційних якостей та необхідною передумовою для успішного навчання фізичним вправам та розучуванню технічних елементів. Це впливає на швидкість, вид і спосіб засвоєння техніки, а також на її подальшу стабілізацію та ситуаційно-адекватне різноманітне застосування. Окрім безпосереднього зв’язку з процесом засвоєння технічних елементів, здатність до орієнтації в просторі є важливим компонентом організації тренувального процесу, оскільки на льодовій арені одночасно може знаходитись декілька груп спортсменів різного рівня підготовки, що висуває підвищені вимоги до організації власних рухових дій. У статті були запропоновані методичні рекомендації для розвитку здатності орієнтації в просторі з урахуванням вимог сучасної змагальної програми. Результати були підкреслені шляхом застосування тестів на просторову орієнтацію та статистичного аналізу результатів, отриманих методом експертних оцінок. Запропоновані методичні рекомендації можуть бути корисними для тренерів у процесі підготовки юних спортсменів, забезпечуючи ефективний розвиток базових навичок фігурного катання.