ЗНАЧЕННЯ НЕГАТИВНИХ ЗВИЧОК ТА ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ У ЖИТТІ ЗДОБУВАЧА ВИЩОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-3.12

Ключові слова:

негативні звички, фізична активність, здобувач, тютюнопаління, алкоголь, наркотики

Анотація

Актуальність проблеми. Сьогодні в Україні серед важливих завдань активізується проблема бережливого ставлення до власного здоров’я як найвищої суспільної цінності. Сприяння профілактиці найбільш розповсюджених негативних звичок передбачає запровадження окремих підходів та шляхів стимулювання здорового способу життя здобувачів вищої освіти. Зміцнення та збереження здоров’я є пріоритетним напрямком основних законодавчих актів та нормативно-правових документів з фізичної культури. Збільшується кількість осіб в державі, які вживають наркотичні та інші психоактивні засоби. Це зумовлено катастрофічним станом здоров’я молоді, погіршенням показників фізичного розвитку. Про підвищення ролі фізичної культури і спорту у формуванні здорового способу життя зазначено у багатьох нормативно-правових та законодавчих документах. Здоровий спосіб життя тісно переплітається із фізичним вихованням, про що і йдеться в національній доктрині розвитку освіти. Реалізація цієї доктрини дасть можливість підвищити якість життя населення України шляхом оздоровлення нації, виховання молоді та формування здорового способу життя. У зв’язку з тим, визначення місця негативних звичок та фізичної активності в житті здобувачів вищої освіти є актуальною проблемою. Мета та завдання дослідження – полягає у визначенні місця негативних звичок та фізичної активності в житті здобувачів вищої освіти. Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження нами були застосовані наступні методи і прийоми наукового дослідження: загальнонаукові методи теоретичного пізнання, педагогічні спостереження, анкетування, методи математичної статистики. Результати дослідження. Аналізуючи варіанти відповідей, на питання анкети: «Чи є у Вас негативні звички?», загалом респонденти відповіли наступним чином: 39,2% – так, мають негативні звички; 49,7% – ні, не мають і 11,1% вагалися із відповіддю. Для відповіді на питання: «Як часто Ви вживаєте спиртні напої?» пропонувалось декілька варіантів: раз на тиждень і частіше; 2–3 рази на місяць; декілька разів на рік; ніколи. Серед них треба було вибрати один варіант. Найбільший відсоток здобувачів волинського університету І-го, IV-го та V-го курсів обрали варіант відповіді – декілька разів на рік (I-ий курс: юнаки – 33,9%, дівчата – 41,1%; IV-ий курс: юнаки – 35,7%, дівчата – 42,8%; V-ий курс: юнаки – 46,4%, дівчата – 53,5%). У юнаків II-го курсу по 25,0% припало на варіанти – декілька разів на рік та ніколи. 59,0% дівчат з даного потоку вказують на варіант – 2–3 рази на тиждень. Серед юнаків 3-го року навчання 31,8% обирають той самий варіант відповіді. А їх одногрупники дівчата вказують на графу – декілька разів на рік (45,8%). На всіх курсах є незначна кількість молодих людей, яка ніколи не вживає спиртних напоїв. Даючи відповідь на питання анкети: «Чи вживаєте Ви наркотики?» та «Чи вживаєте Ви токсичні речовини?» 3,5% юнаків I-го курсу епізодично вживають наркотики, а 1,7% – епізодично використовують токсичні препарати.

Посилання

Бишевець Н.Г., Бишевець Г.А. Вплив рухової активності на чинники, що обумовлюють стрес-асоційовані стани в здобувачів вищої освіти. Наук. часопис Нац. пед. ун-ту імені М. П. Драгоманова. 2023. № 2(160). С. 61–64. https://doi.org/10.31392/NPUnc. series15.2023.02(160).13.

Бишевець Н., Гончарова Н., Cергієнко К., Гузак О. Особливості поведінки та реакції здобувачів вищої освіти фізичної культури і спорту під впливом кризових явищ. Наук. часопис Нац. пед. ун-ту імені М. П. Драгоманова. 2022. № 8(153). С. 21–25. https://doi.org/10.31392/NPU-nc. series15.2022.8(153).05.

Корольчук О.Л. Посттравматичний стресовий розлад як новий виклик сучасній Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2016. №17. С. 104–111.

Матяш М.М., Худенко Л.І. Особливості посттравматичного стресового розладу в українських студентів. Український медичний часопис. 2014. № 6(104). С. 124–127.

Платинюк ОБ. Діагностика, корекція та профілактика непсихотичних психічних розладів в учасників бойових дій, які одержали поранення: [дисертація]. Харків, 2022. 154 с.

Слухенська Р.В., Гауряк О.Д., Єрохова А.А., Литвинюк Н.Я. Вплив фізичної культури на подолання стресу у студентів вищих навчальних закладів. Наук. часопис Нац. пед. ун-ту М. П. Драгоманова. 2022. № 7(152). С. 108–110. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2022.7(152).25.

Стуліка О.Б., Недєлько П.Е. Особливості переживання страху та тривожності в юнацькому віці. Молодий вчений. 2022. № 11(111). С. 18–22. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2022-11-111-5.

Andrieieva O., Blystiv T., Byshevets N., Moseychuk Y., Balatska L., Liasota T., Brazhanyuk A., Bohdanyuk A. Assessment of the impact of outdoor activities at leisure facilities on the physical activity of 15-year-old schoolchildren during the COVID-19 pandemic. Journal of Physical Education and Sport. 2022. № 22(8). Р. 1839–1847. https://doi.org/10.7752/ jpes.2022.08231.

Byshevets N., Iakovenko O., Stepanenko O., Serhiyenko K., Yukhno Y., Goncharova N., Blazhko N., Kolchyn M., Andriyenko H., Chyzhevska N., Blystiv T. Formation of the Knowledge and Skills to Apply Non-Parametric Methods of Data Analysis in Future Specialists of Physical Education and Sports. Sport Mont. 2021. № 19(S2). Р. 171–175. https://doi.org/10.26773/smj.210929.

Kashuba V., Stepanenko O., Byshevets N., Kharchuk O., Savliuk S., Bukhovets B., Grygus I., Napierała M., Skaliy T., Hagner-Derengowska M., Zukow W. Formation of Human Movement and Sports Skills in Processing Sports-pedagogical and Biomedical Data in Masters of Sports. International Journal of Human Movement and Sports Sciences. 2021. № 8(5). Р. 249–257. https://doi.org/10.13189/ saj.2020.080513.

Kumar S., Bhukar J. Stress Level and Coping Strategies of College Students. Journal of Physical Education and Sport Management. 2013. № 4. Р. 5–11.

Lunov V., Lytvynenko O., Zlatova L. The Impact of Russian Military Aggression on the Psychological Health of Ukrainian Youth. American Behavioral Scientist. 2023. № 67(3). Р. 426–448. https://doi.org/10.1177/00027642221144846.

Pascoe M.C., Hetrick S.E., Parker A.G. The impact of stress on students in secondary school and higher education. International Journal of Adolescence and Youth. 2020. № 25(1). Р. 104–112. https://doi.org/10. 1080/02673843.2019.1596823.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-02

Номер

Розділ

Статті