КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦЯ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ ДО ТВОРЕННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.24195/olympicus/2024-3.9Ключові слова:
компетентнісна освіта, особистісна самореалізація, психофізичне здоров’я, інтерактивне навчанняАнотація
Визначено особливості цілеспрямованої та системної підготовки майбутніх викладачів фізичного виховання і спорту до формування позиції суб’єкта творення освітнього середовища з високим адаптивним потенціалом на основі особистісних цінностей, пріоритетів розвитку. В дослідженнях на добровільній основі взяли участь 97 студентів ІІ курсу факультетів фізичної культури і спорту педагогічних університетів Кам’янець-Подільська і Одеси. Контрольна група (КГ) включала 51, експериментальна (ЕГ) – 46 студентів. У дослідженні використовувались методи теоретичного дослідження, а також діагностичні групи методів: статистичні, психодіагностичні і експертні. Відбувалося оцінювання результативності навчання, працездатності студентів, динаміки змін фізичних станів, сформованості освітнього середовища за визначеними показниками якості. Експериментальне навчання відбувалося в рамках змішаного навчання (інтеграції очного та дистанційного), а далі – дистанційного в умовах воєнного стану. Визначений комплекс параметрів та методів діагностики сформованості освітнього середовища за критеріями: особистісної самореалізації, емоційного комфорту, а відтак і психофізичного здоров’я, а також готовності студентів до його творення (під час навчання в університеті та у майбутній професії). В результаті дослідження експериментально апробовано теоретичні положення, відповідно до яких посилення суб’єктної позиції студентів щодо формування особистісно зорієнтованого освітнього простору з високим адаптивним потенціалом передбачає: посилення особистісно орієнтованих технологій організації навчання студентів, формування індивідуальної освітньої траєкторії їх професійного розвитку; збільшення питомої ваги інтерактивних методів навчання, аналітико-рефлексивних форм діяльності; орієнтація на здоров’ язберігаючі освітні технології. Результати фінальної діагностики засвідчили ріст за всіма параметрами сформованості освітнього середовища. Закономірно, що найвищий приріст (19,6%) стосується найбільш мобільного показника – конструктивності взаємовідносин суб’єктів навчальної діяльності. Обґрунтовано можливість підготовки викладача фізичного виховання і спорту до творення психологічно сприятливого середовища, яке сприяє: а) переходу на систему компетентнісної професійної освіти, спроможності адаптуватися до різних форматів навчання; б) володінню інноваційними технологіями, забезпеченню конкурентоздатності у майбутній професії; в) безконфліктній інтеграції освітнього, професійного середовища у власний життєвий простір.
Посилання
Асаулюк І.О., Дяченко А.А. Особливості фізичної підготовленості студентів закладів освіти в процесі фізичного виховання. Здоров’я, спорт, реабілітація. 2019. 1(5). С. 9–14.
Біостатистика: підручник / [Грузєва, Т. С., Лехан, В. М., Огнєв, В. А. та ін.]; за заг. ред. Грузєвої Т. С. Вінниця: Нова Книга, 2020. 384 с. URL: https://library.pdpu.edu.ua/images/2021/medbook/36.pdf.
Бондарчук О. І. Психологічна безпека освітнього середовища: сутність та умови створення: спецкурс для слухачів очно-дистанційної форми навчання в системі післядипломної педагогічної освіти. К., 2018. 24 с.
Ковальчук З., Пілецька Л. Психологічні аспекти формування психологічної безпеки особистості в освітньому середовищі у форматі її психічного здоров’я. Психологія особистості. 2022. Вип. 1. С. 78–91.
Кремень В. Г., Биков В. Ю. Інноваційні завдання сучасного етапу інформатизації освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. праць. Випуск 37. / Редкол.: І.А. Зязюн (голова) та ін. Київ-Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2014. С. 3–15. URL: https://core.ac.uk›download›pdf.
Максимчук Б. А. Аналіз нормативно-правової бази підготовки майбутніх учителів фізичної культури в контексті розвитку їхньої педагогічної майстерності. Педагогічний альманах. 2019. Вип. 41. С. 106–112. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pedalm_2019_41_18.
Психологу для роботи. Діагностичні методики: збірник [укладачі М.В. Лемак, В.Ю. Петрище]. Вид. 2-ге, виправл. Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2012. 616 с.
Сергієнко Л. П. Спортивна метрологія: теорія і практичні аспекти: підручник. Київ: КНТ, 2010. 776 с.
Bosenco A., & Topchii M. General functional state of the central nervous system of the first ana second year students of the physical education faculty. ScienceRise: Biological Science. 2017. Vol. 4(7), p. 31–36. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2017.109302.
Erturan G., McBride R., Agbuga B. Self-regulation and self-efficacy as mediators of achievement goals and leisure time physical activity: a proposed model. Pedagogy of Physical Culture and Sports. 2020. Vol. 24(1), p. 12–20. https://doi.org/10.15561/26649837.2020.0102.
Kashuba Vitaliy, Asaulyuk Inna, Dyachenko Anna. To the question of use of health fitness in the process of professional and applied physical preparation of student youth. Journal of Education. Health and Sport. 2017. No. 7(7). P. 1366–1378. http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.2547968.
Kubieva S., Botagariev T., Konisbaeva S., Mambetov N., Aralbayev A., Zhetimekov Y., Dairabayev S., Kaliyakbarova S., Sadykova Z. Health promotion program for the students with regard to the level of their physical activity, physical fitness and health. Journal of Physical Education and Sport. 2019. 19(1), P. 703–709.
Оrtenbyrger D., Vaysik Y., Gra T., Mosler D., Borisova O. Self-reported evaluation of adaptation to psychophysical strain in the context of subjective health behaviour of physical education students. Journal of Physical Education and Sport ® (JPES). 2020. Vol.20(1), Art 70 pp. 477–483. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s1070.
